02.11.2015

Вшанувати загиблих у роки Другої світової війни і подякувати ветеранам зібралися каховчани 2 листопада, у День визволення міста від німецько-фашистських загарбників. А напередодні у Парку Слави пройшла виставка експонатів часів Другої світової війни та експонатів із зони АТО, ініціатором якої став воєнно-історичний клуб "Каховка".
Під час Великої Вітчизняної війни кожний другий каховчанин пішов на фронт, майже 4 тисячі не повернулося додому. Каховчани в повній мірі відчули страшний тягар цієї кровопролитної війни: були свідками того, як відступала Червона Армія в серпні-вересні 1941-го року, жили і боролися під час фашистської окупації, коли З тисячі каховчан були розстріляні, а біля 2-х тисяч - вивезені в німецьке рабство.
2 листопада урочиста колона на чолі з ветеранами розпочала ходу з центру міста. Каховчани віддали шану загиблим біля підніжжя монументу «Вічний вогонь» на Набережній міста, де вже вишикувався почесний караул патріотичного клубу "Майбутній воїн" ЗОШ № 1, та рушили до Парку Слави, де височить один із символів звільнення нашого міста - танк Т-34. 2 листопада 1943 року бійці 417-ї Стрілкової дивізії 44-ї армії 4-го Українського фронту першими вступили в Каховку. Разом з очільниками міста та району вшанувати пам’ять воїнів Другої світової війни прийшли городяни міста, учні шкіл, ветерани, депутати, представники підприємств та бюджетних установ.
Міський голова Олександр Карасевич привітав присутніх з 71-ю річницею визволення України від фашистських загарбників та 72-ю річницею визволення Каховки. Олександр Петрович закликав присутніх до єдності у любові до Батьківщини, збереженні миру на каховській землі. Каховський військовий комісар Ігор Велікорецький вручив посвідчення учасникам АТО.
Учасники церемонії вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та взяли участь у церемонії покладання квітів до пам’ятника загиблим танкістам та самого танку.

З ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА
Наприкінці жовтня - на початку листопада 1943 року частини 4-го Українського фронту під командуванням генерала Федора Толбухіна зав’язали бої за визволення Каховки. У них брали участь частини 44-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта Василя Хоменка, зокрема 417-та стрілецька дивізія полковника Федора Бобракова, 2-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта Георгія Захарова, зокрема 2-й гвардійський механізований корпус генерал-лейтенанта Костянтина Свиридова та 1-й і 13-й стрілецькі корпуси, а також кінно-механізована група "Ураган".
Частини 2-ї Гвардійської армії розпочали бій за визволення Каховки, а завершили їх, визволивши місто, частини 417-ї стрілецької дивізії. Першим увірвався до міста 1372-й полк підполковника Миколи Баранова о шостій годині ранку. Саме його бійців каховчани зустрічали хлібом-сіллю, який вручав Миколі Васильовичу найстарший мешканець міста Каховка М.К.Морозов.
Разом з воїнами, які визволяли місто, брала участь у його визволенні й пісня. Інструктор політвідділу 417-ї дивізії П.М.Вяжевич на відому музику І.Дунаєвського написав нові рядки:
Гремела атака
И вниз Поднепровьем
Катился растерянный враг.
И снова в Каховке,
Омытою кровью,
Мы подняли Родины флаг.
Пісня була віддрукована на листівці, і її стали співати усі, хто уцілів і тепер вийшов на вулицю. Цікаво, що й сам М.А.Свєтлов, тоді військовий кореспондент, дізнавшись про визволення Каховки, написав новий текст до своєї "Пісні про Каховку":
Украинский ветер шумит над полками,
Кивают листвой тополя,
Каховка, Каховка!
Ты вновь перед нами
Родная, святая земля!
Звільнивши місто, частини 44-ї армії зробили спробу одразу ж форсувати Дніпро і визволити Берислав. Мешканці міста допомагали переправлятися передовим частинам на правий берег. Так, В.К.Новицький разом з сусідом Іваном дістали човен і перевозили бійців Червоної армії. Під час однієї з ходок Іван був смертельно поранений. Василь Карпович вивіз його на берег, а сам повернувся до бійців. Він перевіз 65 червоноармійців і 45-міліметрову гармату. За цей вчинок В.К.Новицький був нагороджений орденом Червоного прапора. На жаль, ця операція виявилася невдалою. На правому березі полягли майже повністю два батальйони 1372-го і 1376-го полків, дехто з бійців яких був похований у Каховці. Це лейтенант І.С.Скорадзе, старшина О.І.Рєзник, рядові П.А.Плачевський, І.Ф.Никіфоров, С.Г.Ковалець. Мати сержанта С.В.Терехова отримала тоді похоронку (і це вже була друга похоронка за роки війни), але він вижив. Сьогодні Сергій Терехов - Почесний громадянин Каховки.

Фотографії Лілії Спільної та Владислави Базилевич

Фото: