19.09.2014

Каховка – легендарне місто, уславлене своєю історією та іменами відомих людей. Купці Панкеєви, які володіли Каховкою з 1879 року, перетворили її на торгово-промислове містечко: плуги, сіялки і жниварки заводу сільгоспмашин І.З.Гуревича розходилися по всій Росії; лісопильний завод Панкеєвих забезпечував  лісоматеріалами сусідні губернії; продукція пивоварного заводу чеха І.Бенда та німця Е.Коха постачалася до Одеси, Олександрівська, Херсону і Криму; знамениті брички-тавричанки майстерень Усова знала вся Херсонщина, а електростанція, яка була збудована в Каховці Панкеєвими на початку ХХ ст., була новинкою тодішньої техніки.

     Панкеєви були відомими благодійниками. Вони побудували у Каховці три школи і одну з кращих у Дніпровському повіті лікарень, де діяв водогін, було ванне та інфекційне відділення, палати на 32 ліжка, аптека, телефонний зв’язок. А ще вони видавали один з найпопулярніших громадсько-політичних журналів початку ХХ ст. «Южные записки». Окрасою затишної провінційної Каховки в оздобленні безкрайнього степу і прозоро-голубого Дніпра були будівлі земської громадської бібліотеки, однієї з десяти найстаріших громадських бібліотек в Україні, жіночої та чоловічої гімназій, ілюзіона Халецького, найбільшої крамниці містечка – магазина Малкова, бульвару на головній вулиці – Великій Куликовській. Майже все це збереглося у сучасній Каховці, яка старанно зберігає своє далеке минуле.
    Напередодні 223-річчя заснування міста, 18 вересня, делегація з Каховки у складі наукових співробітників Каховського історичного музею Зої Шевченко та Валентини Колос, начальника відділу у справах молоді та спорту Віктора Зубкова, головного спеціаліста відділу організаційної роботи, інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Владислави Базилевич, відвідала м. Цюрупинськ (колишні Олешки), де довгий час мешкали Панкеєви. Саме там, у 1894 році міським головою було обрано Миколу Матвійовича Панкєєва,  видатного повітового земського діяча. Таку ж активну життєву позицію займала і його дружина Віра Іванівна Панкєєва. Її постійним піклуванням були немічні та скривджені, хворих вона лікувала, голодним давала їжу, а у роки російсько-японської війни працювала сестрою милосердя при місцевому шпиталі і була нагороджена медаллю Червоного Хреста.
    До теперішнього часу збереглася частина будинку, у якому колись мешкали Панкеєви. А кладовище, де поховане  подружжя Панкеєвих, Микола Панкеєв подарував Олешкам. Це місце  і зараз зберігає свою історичну назву “Панкеєві дачі”. Біля входу — маленька капличка, яка ще бачила благодійників і була збудована на їх кошти. Каховчани із вдячністю прибрали могили та поклали букети квітів до них. І хоча могили не залишаються по за увагою місцевої влади, проте час не пощадив пам’ятників, і вони потребують скорішого ремонту.
    Відвідали каховчани і районний краєзнавчий музей. Він знаходиться у колишньому приватному будинку, де у 1870 році у сім’ї секретаря Олешківської міської управи Дмитра Цюрупи народився Олександр Дмитрович Цюрупа, відомий  радянський державний діяч. У 1928 році на честь нього Олешки було переіменовано у м. Цюрупинськ. В музеї зберігаються речі Цюрупи, в тому числі і стіл, за яким він працював. Зараз увесь музей наповнений яскравими роботами народних майстрів, серед яких і бісероплетіння, і вишивка (атласними стрічками, гладдю та хрестиком, бісером), і вироби з гарбуза, лозоплетіння, вишиванки, іграшки ручної роботи та багато іншого. Співробітники музею, Тетяна Валентинівна та Світлана Іванівна, багато цікавого розповіли з історії міста та його мешканців. Так, колишній центр міста було сформовано навколо собору на честь Введення Богородиці з дзвіницею та прилеглою територією. Поряд з ним було розташовано ринок та магазини. Неподалік – сквер відпочинку. У 1896 році в Олешківському жіночому Свято-Успенському монастирі була прийнята в школу для дівчаток-сиріт Домна Іванівна Литвиненко (до речі, після зруйнування монастиря до 1924 роки вона жила у Каховці), яка мала незвичайні здібності, а після смерті була канонізована і возведена в лик святих.
    Завершуючи мандрівку, члени делегації відвідали і місце заснування Олешківської Січі, адже з цією місцевістю пов’язана історія Запорізької Січі останнього періоду її існування. На східній околиці міста в районі промзони біля разгалуження річок Чайка та Лазнюк знаходяться залишки Запорізької Олешківської Січі. У 1711 році, після руйнації Кам’янської Січі, козаки відступили на лівобережжя, де заснували Олешківську Січ.
    Сподіваємося, що це перша і не остання мандрівка каховчан у ці місця. Адже це славна історія України і Херсонщини, яка безпосередньо пов’язана і з історією нашого міста.

© Фотографії Владислави Базилевич

Фото: