25.04.2014

    За часів Стародавнього Риму говорили: «Коли гримить зброя, музи мовчать». Та  цей вислів жодною мірою не стосується Великої Вітчизняній війні. Навіть найскептичніший дослідник буття країни в 1941-1945 роках неминуче прийде до висновку, що його наскрізь пронизувала поезія. Велика Вітчизняна війна потрясла до основ увесь народ, знайшла свій відгук в кожному серці багатонаціональної країни. Можна сказати, що поезія одягла фронтову шинель. З’явилися нові імена. Багато поетів брали активну участь на фронтах, як солдати і як фронтові кореспонденти. Багато хто загинув. Вірші в центральних і фронтових газетах друкувалися нарівні з бойовими рапортами. Багато з віршів стали улюбленими піснями фронтовиків.

    Пам’ятаючи минуле та впевнено будуючи сьогодення, 24 квітня у приміщенні Центру дитячої творчості відбувся міський конкурс декламаторів поезій Великої Вітчизняної війни, організований відділом освіти Каховської міської ради. Треба зазначити, що сам зал був прикрашений малюнками дітей до двох знаменних дат, які ми святкуємо цього року: 70-річчя утворення Херсонської області та 70-річчя визволення Херсонщини.
    Юні декламанти змагалися в трьох напрямках: «Війна», «Страхіття війни», «Пам’ять». На захід були запрошені: завідувач  міського методичного кабінету Людмила Остроумова; голова  міської  організації  ветеранів  Олександра Дар’їна;  головний  спеціаліст   відділу  організаційної  роботи, інформаційної  політики  та  взаємодії з  громадськістю Владислава Базилевич; кореспондент  газети  «Каховська  зоря»  Іван Клименко; методист   міського методичного кабінету Лидія Кушнір.
    Саме віршам дано глибоко проникнути в душу кожного, нагадати про славні сторінки історії, поклонитися «суворим тим рокам», збудити в людях відчуття відповідальності за долю народу і країни. Це і показав конкурс читців, що глибоко схвилював присутніх.
    У напрямку «Війна» за звання кращих декламаторів змагалися:
Литовченко  Валерія (авторський вірш «Война»); Харченко  Ольга («Проводи», Л.Костенко); Кравченко  Крістіна («Перед атакой», С.Гудзенко); Коваленко  Тетяна («Мій  перший  вірш, написаний  в  окопі», Л.Костенко); Курочка  Тетяна та Бжезицький  Дмитро («Баллада  о  прокуренном  вагоне», О.Кочетков); Бжезицький  Дмитро («Как  призывный  набат», В.Висоцький).
    У напрямку «Страхіття війни»:
Козуб  Софія («Ты  помнишь, Алёша, дороги  Смоленщины», К.Симонов); Вовк  Віра («Баллада о красках», Р.Рождественський); Єфіменко Катерина («Враги  сожгли  родную  хату», М.Ісаковський); Гедзик Валентина та Пігура Ганна («Варварство»,  М.Джалиль); Антоненко Любов («Детский  ботинок», С.Міхалков).
    У напрямку «Пам’ять»:
Лавренова  Альона («Спасибі  вам, солдати…», авторський вірш Валентини Панасюк,  вчителя НВК «Гімназія»); Яруніна  Настя («День  Перемоги», Я.Яресько); Ніділевич  Олена («Нас  двадцать  миллионов», Р.Гамзатов); Романюк  Дар’я («Я знову  плачу  мимоволі», В.Сосюра); Скрипніченко  Марія («Дорога  баби  Катерини», Б.Олійник); Махтей  Анжела («Жди  меня, и я вернусь», К.Симонов); Панченко  Ксенія («Старенька  мати  йде до  свого  сина», авторство не встановлено); Алмаєва Ірина («Ветерани», М.Познанська).
    Кожен з віршів закарбувався в пам’яті, викликав вир емоцій та думок, залишив глибокий слід в душах людей. Хай війна ніколи не запанує на нашій землі!

Фото: