19.09.2014

16 вересня 2014 року Верховної Ради України прийнято доленосні рішення, мета яких поглиблення євроінтеграції України та забезпечення миру в країні.

У цей день синхронно з Європарламентом Верховна Рада України ратифікувала Угоду про Асоціацію України з Європейським Союзом. Ратифікація Угоди має історичне значення, є одним з ключових моментів наближення Української держави до європейських цінностей та стандартів життя, символом долі і прагнень народу, людей, які пожертвували своїм життям та здоров’ям заради кращої долі країни.
Угода – це інструмент підготовки майбутнього приєднання України до Євросоюзу. Ратифікувавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження системних реформ у всіх сферах життєдіяльності держави.
Президент України П.Порошенко, присутній на історичній сесії Верховної Ради України, подякував усім причетним до процесу підготовки Угоди, особливо – громадянам, які рішуче підтримували європейський курс. При цьому Глава держави відзначив, що домовленості, досягнуті днями в Брюсселі, дозволили Україні отримати ще більше, ніж передбачає Угода. До кінця 2015-го року Україна має гарантовані преференції, українські товари продаватимуться в ЄС безмитно, в той час як на українському ринку європейська продукція поки що обкладатиметься митом за правилами СОТ. «Вітчизняна економіка отримала півтора додаткових роки, щоб краще підготуватися до конкуренції з європейськими виробниками», - сказав Президент, подякувавши Європі «за багатомільярдний бонус Україні».
Президент наголосив на тому, що Угода про асоціацію ратифікується в повному обсязі. «Жодна крапка, жодна кома, жодне слово від погодженої, парафованої і підписаної мною 27 червня Угоди не змінюється. І імплементація Угоди починається з першої ж хвилини», - заявив Глава держави.
За словами Петра Порошенка, імплементація Угоди - це і верховенство права, і свобода слова, і рішучі антикорупційні кроки і реформи, і значна частина, яка міститься в окремій угоді щодо безвізового режиму, і питання інвестиційного клімату, і питання захисту прав особистості, прав власності. «Я думаю, що де-факто - це програма реформ в нашій країні. Імплементація буде здійснюватися з першої хвилини», - заявив Президент.
При цьому Президент відзначив: «Дякуючи блискучим зусиллям українських дипломатів, нам вдалося добитися права, а не обов’язку для України захистити свій ринок через відповідні ставки мита на товари, які ми імпортуємо, захистити національного виробника, національний бюджет, курс, щоб валюта не тікала з країни в умовах війни. І підкреслюю, що це право знаходиться цілком в руках України».
Цього ж дня Верховною Радою прийнято закони, ініційовані Президентом України П.Порошенком: про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей і про недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей.
Глава держави наголосив з цього приводу: «Україні конче потрібен мир, і на мої плечі як Президента країни лягає величезна відповідальність, щоб Мирний план був імплементований. Будь-кому, хто хоче війни – йому зі мною не по дорозі».
Президент запевнив, що ухвалення Закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей не загрожує суверенітету та територіальній цілісності України і має стати основою для початку мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
Глава держави нагадав, що питання децентралізації влади та надання більших повноважень регіонам були і є основними пунктами Мирного плану: «Ті, хто живуть у Донецьку і Луганську, повинні мати можливість обрати собі нову владу, і з цією владою ми маємо знайти порозуміння і принести мир, спокій, злагоду в державу. Це є мій шлях. Ми не дали права зруйнувати дуже крихке перемир’я і втягнути Україну в злочинну війну. Сьогодні ми наблизилися до того, що люди на Сході перестануть гинути. Це головне».
У свою чергу радник Президента України І.Гринів зазначив: «Ці два закони є у мінських угодах і наступним пунктом є виведення російських військ з території України. Але для того, щоб це відбулося, необхідне було ухвалення цих двох законів. Насправді ми рухаємося певними кроками»
Метою прийняття Закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей є створення умов для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення правопорядку, конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для повернення жителів до вимушено залишених місць постійного проживання, їх реінтеграції, а також для відновлення життєдіяльності у населених пунктах у Донецькій та Луганській областях та розвитку територій.
Законом передбачається визначення тимчасовим строком на три роки з дня набрання Законом чинності, порядок організації місцевого самоврядування, діяльності органів місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України. Встановлюється також, що законодавство України в окремих районах на період дії запроваджуваного особливого порядку місцевого самоврядування діє з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Зокрема, законом передбачається в окремих районах Донецької та Луганської областей:
здійснення відповідними територіальними громадами безпосередньо та через органи місцевого самоврядування місцевого самоврядування з додержанням Конституції та законів України;
призначення на 7 грудня 2014 року позачергових виборів депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах; неможливість дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад і посадових осіб, обраних на цих позачергових виборах;
запровадження законами України особливого порядку призначення керівників органів прокуратури і судів, який передбачає участь органів місцевого самоврядування у вирішенні цих питань;
можливість створення рішенням міських, селищних, сільських рад із числа громадян України, які постійно проживають у відповідних населених пунктах, на добровільних засадах загонів народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах окремих районів і які реалізують повноваження, передбачені для них законами України, здійснення координації діяльності таких загонів з охорони громадського порядку в населених пунктах окремих районів відповідним сільським, селищним, міським головою;
здійснення органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади у спосіб і в межах повноважень, що передбачені Законом України «Про засади державної мовної політики», іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в окремих районах заходів зі сприяння використанню російської та інших мов у сфері освіти, в засобах масової інформації і створення можливості для їх використання у діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, в судочинстві, в економічній і соціальній діяльності, при проведенні культурних заходів та в інших сферах суспільного життя;
можливість укладення відповідними органами місцевого самоврядування та Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади для забезпечення узгодженої діяльності органів місцевого самоврядування та центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення розвитку окремих районів угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів; проведення консультацій з представниками органів місцевого самоврядування щодо укладення такої угоди;
надання державної підтримки соціально-економічному розвитку окремих районів шляхом запровадження законом відмінного від загального економічного режиму здійснення господарської та інвестиційної діяльності, спрямованого на відновлення об'єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтацію промислового потенціалу, створення нових робочих місць, залучення інвестицій та кредитів для відновлення та розвитку об'єктів, розташованих в окремих районах; затвердження Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про державні цільові програми» відповідної державної цільової програми; передбачення бюджетного фінансування на державну підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів та гарантування визначення таких видатків загального фонду Державного бюджету України захищеними видатками; сприяння розвитку в окремих районах транскордонного співробітництва, укладення між органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади України у межах компетенції, встановленої законом, з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації угод про прикордонне співробітництво.
Крім того, аналізуючи зміст Закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, радник Президента України І.Гринів, підкреслив, що в ньому йдеться про надання більших повноважень лише окремим громадам, таким як сільські, селищні, місцеві ради і жодним чином не йдеться про формування якихось об’єднань. «Децентралізація не в межах регіону, а в межах тільки певних органів місцевої влади. Не йде мова про Донбас – ні про ЛНР, ні про ДНР. Не йде мова про Луганську чи Донецьку області. Ніякий край, нічого подібного не створюється», - наголосив він, зауваживши, що «насправді ми йдемо нормальним шляхом для врегулювання ситуації».
Також акцентовано увагу на тому, що Закон має обмежуючу дію строком: «Він втрачає повністю свою дію через три роки. Він може закінчитись і через півроку, якщо буде наведено порядок. Він може закінчитись за рік».
На зауваження щодо фінансування певних потреб цих територій з державного бюджету, їх відновлення, І.Гринів зазначив, що у цьому питанні влада і народ мають визначитись. І якщо ці райони – українська територія, в чому не мають сумніву представники влади, таке питання не повинно виникати. «Визнаємо, що це наша земля і наша територія, і наші люди і ми будемо їм допомагати і будемо відновлювати ці території», - сказав радник Президента України.
Він також звернув увагу на те, що мирні ініціативи з врегулювання ситуації на Донбасі підтримує переважна більшість українців - згідно останніх опитувань 77,7% респондентів: «Майже 80% населення, і з цим треба рахуватись! Якщо люди розуміють, що іншого шляху насправді немає, і що війна це не найкращий вихід з ситуації».
Необхідність прийняття Закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей» була зумовлена потребою вжиття невідкладних заходів, спрямованих на створення умов для мирного врегулювання ситуації, що склалася в Донецькій, Луганській областях.
Як відомо, одним із заходів, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України, зафіксованих Тристоронньою контактною групою у складі представників України, Російської Федерації і Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Мінському протоколі від 5 вересня              2014 року, є прийняття закону про недопущення переслідування та покарання осіб відповідної категорії осіб.
Законодавчим актом від кримінальної відповідальності звільняються особи, які вчинили в період з 22 лютого 2014 року по день набрання чинності Законом включно на території Донецької, Луганської областей, на якій проводилась антитерористична операція, діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, і які під час вчинення зазначених діянь:
- були учасниками збройних формувань або особами, задіяними в діяльності таких формувань, та/або
- брали участь в діяльності самопроголошених органів в Донецькій, Луганській областях або протидіяли проведенню антитерористичної операції.
Законом встановлено, що названі особи звільнятимуться від кримінальної відповідальності за умови, що вони до спливу місяця з моменту набрання чинності законом звільнили або не утримують заручників, добровільно здали державним органам або не зберігають вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, військову техніку, не займають будівлі, приміщення державних органів і органів місцевого самоврядування та не беруть участі у блокуванні роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у Донецькій та Луганській областях, про що подали відповідну заяву в орган досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження.
Згідно із законом, відповідні кримінальні провадження підлягатимуть закриттю. Підлягатимуть закриттю також ті кримінальні провадження, які розпочаті у зв'язку з вищеназваними діяннями і в яких жодній особі не повідомлено про підозру.
Дія цього закону не поширюватиметься на осіб, які:
- є підозрюваними, обвинуваченими (підсудними) і не здійснили дії, передбачені частиною другою статті 1 Закону, та/або
- підозрюються або обвинувачуються у вчиненні діянь, що містять ознаки злочинів, передбачених статтею 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча», статтею 113 «Диверсія», статтею 115 «Умисне вбивство»,  частиною другою статті 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого), частиною другою статті 147 (захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, якщо такі дії були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки), статтею 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини», статтею 152 «Зґвалтування», статтею 153 «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом», статтею 187 «Розбій», статтею 201 «Контрабанда», статтею 258 «Терористичний акт», статтею 297 «Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого», статтею 348 «Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця», статтею 349 «Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника», статтею 379 «Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя», статтею 400 «Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги», статтею 442 «Геноцид», статтею 443 «Посягання на життя представника іноземної держави», статтею 444 «Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист» Кримінального кодексу України, або засуджені за вчинення злочинів, передбачених цими статтями, та/або
- вчинили дії, що призвели до падіння 17 липня 2014 року в Донецькій області літака компанії «Malaysia Airlines» рейсу МН17, та/або перешкоджали проведенню розслідування цієї авіакатастрофи.
Законом також звільняються від адміністративної відповідальності особи, які вчинили в період з 22 лютого 2014 року по день набрання чинності цим законом включно на території Донецької, Луганської областей, на якій проводилась антитерористична операція, діяння, що містять ознаки адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанови про накладення адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень, що не були виконані до набрання чинності цим законом, виконанню не підлягатимуть.

ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ.
Під час підготовки лекції використано матеріали, розміщені на офіційному Інтернет-представництві Президента України та на сайті Міністерства закордонних справ України