18.11.20
Уявіть, ви ще навчаєтесь у 11 класі. Щодня по 7 уроків у школі, потім репетитори та самопідготовка до екзаменів. Всі знайомі цікавляться, чи вирішила, куди поступати та яку професію обрала, але все це здається так нескоро... Час невгамовно біжить і ось ти вже у чарівній сукні на випускному, всі іспити складено, атестат з гарними оцінками отримано і, лише зустрічаючи світанок у компаніі однокласників, розумієш, що наступає інший етап твого життя.
Допоки шукаєш професію, яка щонайбільше допоможе розвивати власні сильні сторони, буде цікавою та гідною вивчення протягом п’яти років, преживаєш неабиякий стрес. Зібравши всі сили й валізи з документами та речами, вирушаєш у велике місто. В університеті бачиш таких же підлітків, які досі не усвідомлюють, що попереду на них чекають лекції, великі авдиторії, самостійне життя без батьків у гуртожитку, недоспані ночі через підготовку до семінарів та практичних робіт.
Історії старших друзів - студентів, батьків та знайомих про цікаве та незамінне нічим студентське життя, про вечірні вогні великого міста, нових друзів із уніврситету тримали мене у приємному передчутті та очікуванні. Проте не все склалося так, як гадалося, оскільки пандемія короновірусу внесла свої корективи у життя кожного. Замість посвяти у студенти , ми з одногрупниками зустрілись он-лайн у Zoom-і та познайомились одне з одним, на лекціях сидимо не у великих авдиторіях, а вдома у своїх кімнатах, на перерві немає змоги випити кави у компанії нових друзів в університетському кафе та на повну відчути смак студентського життя.
Я сподіваюсь, що зовсім скоро підлаштоване під карантин життя людей зміниться на звичне та вже наступного року, якщо цей конкурс стане чудовою традицією, я зможу поділитись з вами багатьма шаленими історіями про моє неймовірно цікаве студентське життя.
попередня
Шкелда Валерія, студентка КЗ «Бериславський медичний фаховий коледж»
наступна
Микола Володимирович Огданець та одна з його «студентських історій»